Верховна Рада прийняла Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України

В Україні засади регулювання громадянства передусім визначаються Конституцією України, яка закріплює принцип єдиного громадянства. Так, відповідно до ст. 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство, а підстави набуття і припинення громадянства України визначаються профільним законом.

Зазначений підхід конкретизовано у Законі України “Про громадянство України” (надалі “Закон”) до якого, поряд з іншими нормативно-правовими актами, передбачається внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України” (надалі – “Закон про внесення змін”).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про громадянство України” в редакції Закону про внесення змін, чітко визначено принципи єдиного громадянства України. Зокрема, зазначено, якщо громадянин України набуває громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається виключно громадянином України. Аналогічне правило застосовується і до іноземців, які набувають громадянство України — у правових відносинах з Україною вони вважаються лише громадянами України.

Таким чином, зміни передбачені Законом про внесення змін, не вимагають внесення поправок до Конституції України. Тобто принцип єдиного громадянства в Україні залишається чинним, водночас допускається наявність множинного громадянства виключно в межах забезпечення національних інтересів та національної безпеки України.

До прикладу, якщо особа, під час перетину кордону України продемонструє кілька паспортів, серед яких буде і український, то саме паспорт громадянина України буде визначальним і така особа вважатиметься громадянином України, і до неї застосовуватиметься українське законодавство як до громадянина України.

Тобто, матимуть ті ж права й обов’язки, як і інші українці, включно з виборчим правом та обов’язком військової служби.

Що передбачає Закон про внесення змін?

1. Законом про внесення змін передбачається:

• врегульовується факт наявності іноземного громадянства без загрози втрати українського;
• право офіційно отримати громадянство іншої країни, не відмовляючись від українського;
• право на набуття громадянства України за скороченою процедурою для осіб українського походження;
• нова процедура набуття громадянства для іноземців, які не мають українського етнічного коріння;
• можливість отримати українське громадянство без вимоги відмови від наявного (крім держави-агресорки);
• спрощена процедура отримання громадянства для іноземців, які проходять військову службу в Україні, а також для їхніх родичів;
• право на українське громадянство для осіб, яких переслідують у їх країнах з політичних мотивів.

2. Законом про внесення змін встановлюється чіткий перелік умов набуття множинного громадянства, зокрема:

• при набутті дитиною громадянства України за народженням одночасно з громадянством іншої держави;
• при набутті дитиною-громадянином України громадянства іноземних усиновлювачів;
• при автоматичному набутті іншого громадянства громадянином України через шлюб з іноземцем;
• при набутті громадянства України за спрощеною процедурою особами, які є громадянами держав, включених до спеціального переліку Кабінету Міністрів України;
• при набутті громадянином України громадянства тієї держави, яка входить до переліку країн, громадяни яких можуть спрощено отримати українське громадянство.

3. Законом про внесення змін встановлюються умови для отримання українського паспорта:

• визнання і дотримання Конституції та законів України, що засвідчується у відповідній заяві;
• знання основ Конституції та історії України, володіння державною мовою, що засвідчується складанням іспитів (при цьому іспити можуть відтермінувати на два роки для іноземців, які прослужили у Силах оборони понад один рік та осіб, які становлять державний інтерес для України: визначні діячі, як науковці, митці, благодійники);
• безперервне проживання в України протягом останніх 5 років. В цьому випадку передбачена низка винятків. Так, етнічні українці мають підтвердити своє походження та не зобов’язані безперервно проживати в Україні. Не жити на території держави, але отримати український паспорт також можуть особи, які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства становить державний інтерес для держави. Особи, що перебувають у шлюбі з громадянином України, для отримання паспорта мають жити у державі протягом 3 років. Таке ж виключення поширюється на іноземців, які доєдналися до війська, та осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні;
• наявність дозволу на імміграцію (виключення для іноземців, які стали до лав Сил оборони, біженців та осіб без громадянства);
• наявність законних джерел існування (виключення для військових та біженців).

4. Закон про внесення змін встановлює чітке обмеження щодо недопустимості множинного громадянства, зокрема обмеження стосується осіб, які перебувають у громадянстві держави, визнаної Верховною Радою України:

• державою-агресором;
• державою окупантом.

Вказане обмеження поширюється також на громадян країн, які офіційно не визнають територіальну цілісність і суверенітет України — зокрема тих, що голосували проти Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 27.03.2014, № 68/262.

5. Закон про внесення змін визначає підстави для втрати громадянства України, зокрема:

• добровільне набуття громадянином України громадянства держави-агресора або держави, що не входить до переліку “дружніх” країн, якщо особа досягла повноліття;
• використання іноземного паспорта громадянином України на території України, якщо це створює загрози нацбезпеці чи націнтересам;
• одержання громадянства України на підставі обману, фальшивих документів, приховування суттєвих фактів або невиконання обов’язків щодо відмови від іноземного громадянства;
• проходження військової служби за контрактом у державі-агресорі;
• засудження в Україні за тяжкі злочини проти національної безпеки, тероризм, створення злочинних організацій тощо;
• участь у збройній агресії проти України, включно із участю у бойових діях на боці держави-агресора.