Експериментальне будівництво для ОПК: що змінює урядова постанова та які юридичні акценти варто врахувати

В Україні стартував експериментальний проєкт, який може кардинально змінити підходи до будівництва оборонних виробничих потужностей.

Постанова Кабінету Міністрів відкриває для ключового підприємства оборонно промислового комплексу можливість будувати виробничі потужності швидко, без більшості традиційних бюрократичних бар’єрів.

На тлі війни такі рішення є не просто спрощенням процедур, а фактичним розвитком інструментів оборонної мобільності держави – зазначає юристка MORIS Віта Сторожук.

Що саме спрощено?

Постанова передбачає можливість зводити об’єкти без:

• викупу або відведення земельних ділянок,
• врахування містобудівної документації,
• містобудівних умов та обмежень,
• проведення оцінки впливу на довкілля,
• отримання права на виконання будівельних робіт.

Єдиною вимогою є те, що використання земельної ділянки має бути погоджене з її власником чи розпорядником.

У звичайний час такий підхід був би неможливий, підкреслює юристка. Але у воєнних умовах держава прагне прибрати усі часові затримки, які заважають оборонним проєктам.

Проєктування та будівництво у двох режимах

Якщо договір підряду охоплює будівництво і розроблення проєктної документації, роботи можуть виконуватися у звичайному порядку або за принципом “проектуй і будуй”. У такому випадку проектування і будівництво відбуваються одночасно.

При цьому, будівельні роботи можуть розпочинатися на підставі окремих проєктних рішень або частин проєктної документації, які розроблені підрядником і підписані головним інженером проєкту. Це значно скорочує час до початку фактичних робіт.

Авторський і технічний нагляд зберігається

Попри масштабне спрощення вимог, ключове підприємство оборонно промислового комплексу, як замовник зобов’язане забезпечити проведення авторського і технічного нагляду під час будівництва.

Це важливий запобіжник для контролю якості та дотримання технічних норм.

Підключення ресурсів до введення в експлуатацію

Замовник має право укладати договори на постачання води, газу, тепла та електричної енергії без зареєстрованої декларації про готовність об’єкта до експлуатації або без сертифіката.

Це дозволяє значно швидше запускати виробничі процеси.

Що буде після припинення чи скасування воєнного стану?

Після припинення або скасування воєнного стану замовник повинен здійснити формування земельних ділянок у разі потреби, а також забезпечити їх вилучення, викуп або відведення.

Іншими словами, земельно-правова легалізація об’єктів переноситься на післявоєнний період.

Введення в експлуатацію без публічності

Прийняття закінчених будівництвом об’єктів здійснюється у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва без їх публікації на відповідному порталі.

Підставою є зареєстрована декларація про готовність або акт готовності з подальшою видачею сертифіката.

Юристка пояснює, що обмеження публічності — це елемент захисту критичної інфраструктури.

Запропонований експериментальний проєкт створює унікальні умови для розвитку оборонного виробництва та дозволяє зміцнювати оборонну інфраструктуру у найкоротші строки.

Водночас, як підкреслює юристка, прискорення процесів не знімає відповідальності з підрядників та замовника. У післявоєнний час їм доведеться довести всі юридичні та земельні процедури до повноцінного завершення, з урахуванням спрощеного порядку.