15 грудня набрав чинності "Закон про адміністративну процедуру"

Загальні положення та опис Закону

15 грудня 2023 року набирав чинності Закон України “Про адміністративну процедуру” (“Закон”). Преамбула Закону визначає, що він регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації (“Адміністративний орган”), з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ.

Слід зауважити, що з огляду на прийняття цього Закону виникла необхідність привести у відповідність інше спеціальне законодавство. Тим не менше, з 15 грудня 2023 року процедури, передбачені Законом, все ж мають запрацювати на практиці, хай і, можливо, з певними рестрикціями, що спричинені відсутністю відповідних змін до іншого законодавства.

Фактично, Закон створює підґрунтя для квазі-судового розгляду Адміністративними органами питань, пов’язаних з прийняттям такими органами актів, що стосуються конкретної особи – заявника. Таким заявником може бути особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов’язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат) або інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа). Також процедура може бути ініційована самим Aдміністративним органом, зокрема, у порядку здійснення ним інспекційного (контрольного, наглядового) повноваження.

Для адміністративної процедури, визначеної Законом, притаманні речі, які також властиві судам та регулюються відповідними процесуальними кодексами, зокремапринципи процедури (законність, пропорційність, відкритість тощо), процесуальні можливості впливати на склад органу (процедури відводу/самовідводу), урегульованість строків, і визначення підвідомчості розгляду.

Дія Закону

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час:

• розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин;
• конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції (крім справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання);
• державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби;
• реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
• оскарження процедур публічних закупівель;
• нагородження державними нагородами та відзнаками;
• здійснення помилування.

Місце проведення процедури

Якщо процедура стосується нерухомого майна – вона розглядається за його місцезнаходженням. У решті випадків процедуру проводить орган за вибором заявника незалежно від його місця проживання (перебування), місцезнаходження.

Строки процедури

Строк розгляду складає 30 днів (якщо проводиться слухання – 45 днів) з одноразовою можливістю продовження строку ще на 15 днів.

Строк перегляду справи за скаргою (аналог апеляції) – 30 днів.

Орган, що здійснює процедуру

Закон визначає, що процедуру здійснює адміністративний орган – орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб’єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (такі функції – це надання адміністративних послуг, здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності, вирішення інших справ за заявою особи або за власною ініціативою адміністративного органу).

Ініціювання провадження Адміністративне провадження відповідно до Закону розпочинається:

за заявою однієї особи (індивідуальна заява) або групи осіб (колективна заява) щодо забезпечення реалізації її/їх права, свободи чи законного інтересу або виконання нею/ними визначеного законом обов’язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги, або за ініціативою адміністративного органу, у тому числі у порядку здійснення ним інспекційного (контрольного, наглядового) повноваження.

У свою чергу підставою для початку адміністративного провадження за ініціативою Адміністративного органу є:

виконання адміністративним органом його повноважень, визначених законом; настання події, визначеної законом як підстава для прийняття адміністративного акта; порушення права, свободи чи законного інтересу особи або публічного інтересу, виявлене адміністративним органом.

Процедурні дії

Закон деталізує процедуру (подання доказів, залучення свідків, алгоритми здійснення провадження, тощо), компетенцію органів у прийнятті за її наслідками відповідних рішень та можливості оскарження рішення до вищого органу. Важливо і те, що адміністративна процедура не позбавляє можливості ініціювати судову процедуру. Також є можливість оскарження рішення за наслідками такої процедури у судовому порядку.

Результат процедури

За результатами розгляду справи Адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.

Адміністративний акт набирає чинності стосовно учасника адміністративного провадження з дня доведення його до відома відповідної особи, якщо інший строк набрання ним чинності не передбачено законом або самим адміністративним актом.

Оскарження адміністративного акту

Право на адміністративне оскарження має особа, яка вважає, що прийнятим адміністративним актом чи його виконанням порушено або може бути порушено її право, свобода чи законний інтерес; або що процедурне рішення або дія, бездіяльність Адміністративного органу негативно впливає на її права, свободи чи законні інтереси.

Суб’єктом розгляду скарги є адміністративний орган вищого рівня , якщо інший суб’єкт не передбачений законом. У разі відсутності адміністративного органу вищого рівня скарга щодо прийнятого адміністративного акта, процедурних рішень, дій чи бездіяльності Адміністративного органу подається до того самого адміністративного органу, який прийняв адміністративний акт, вчинив процедурні дії та/або прийняв процедурне рішення чи допустив бездіяльність, що оскаржуються, якщо при ньому утворено комісію з розгляду скарг. У разі якщо такий Адміністративний орган не утворив комісію з розгляду скарг, скарга подається до суду відповідно до закону.

Крім того, Адміністративний орган може також прийняти рішення про відкликання або визнання недійсним адміністративного акта для відновлення законності та/або захисту публічних інтересів у випадках та порядку, встановлених Законом. Також адміністративний акт може бути переглянутий за нововиявленими обставинами.

Виконання адміністративного акту

Адміністративний акт є обов’язковим до виконання з дня набрання ним чинності.

Адміністративний акт, прийнятий на користь особи, який не потребує дій адміністративних органів, виконується (реалізується) особою добровільно.

Виконання адміністративного акта, спрямованого на виконання будь-якої дії чи утримання від будь-яких дій, може бути забезпечено Адміністративним органом шляхом застосування до особи заходів впливу, передбачених Законом, крім випадків, якщо виконання адміністративного акта здійснюється примусово в порядку, визначеному законодавством про виконавче провадження.

Заходами впливу є вчинення дій за рахунок зобов’язаної особи - адресата адміністративного акта іншою особою; накладення грошового стягнення за невиконання адміністративного акта; безпосередній вплив, що здійснюється з підстав та у порядку, визначених Законом.

Виконання адміністративного акту забезпечується Адміністративним органом, який його прийняв, крім випадків, передбачених Законом, у тому числі законодавством про виконавче провадження. Адміністративний орган також забезпечує виконання адміністративних актів, прийнятих за результатами розгляду скарг.

Зобов’язана особа може подати скаргу щодо рішення про застосування заходу (заходів) впливу.

Висновок

Закон, значною мірою, є новелою українського законодавства та є достатньо революційним з точки зору можливостей нових видів взаємодії суспільства та органів влади. Водночас, його реалізація буде залежати як від внесення відповідних змін до уже діючого законодавства, так і від практичного застосування процедур, передбачених Законом, у тих чи інших адміністративних органах.